Если бы у меня было хоть немного свободного времени, я завёл бы украинский блог. правда, писать по-украински я не умею, вырос в Таджикистане. Но многие из тех, что пишут и комментируют, не умеют тоже. Зато я умею по-украински читать. И нарвался на днях на интереснейшую дискуссию, вот здесь. Некто Марьяна Варцив написала буквально следующее:
УКРАЇНСЬКА МОВА ТІЛЬКИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ!
Прим. В. Зыкова. Тот же текст в переводе на русский язык я уже выкладывал на сайте: Маразмы. Украинский язык - только для украинцев!
Тепер я чую багато розмов про необхідність захистити українську мову. Захистити її треба від спотворення, від засмічення, від бездуховних експериментаторів. Проте ті, хто нібито стурбований занепадом української мови, одночасно не проти того (і навіть «за»), щоби мовою користувалось якомога більше неукраїнців.
З одного боку все нібито логічно. Чим більше є носіїв мови, тим вона міцніша. Проте не треба забувати, що неукраїнець, оволодіваючи нашою мовою, потім починає нею користуватись як він вважає за потрібне. А це означає, що в його виконанні українська розмова стає гібридом, у якому одночасно присутня і тисячолітня велич української мовної традиції і чужинське неукраїнське думання, через яке, немов через фільтр, ця традиція «пропущена». Задаймо про «суржик», який використовують зросійщені люди на східній Україні. Зараз в Івано-Франківську з’явилося багато іноземних студентів, негрів. Ми не можемо допустити ще однієї наруги над українською мовою – створення «африкансько-українського суржику»!
Українська мова є, окрім всього, священною мовою (давнішою за санскрит), яку наші предки пронесли крізь століття. Так твердять деякі дослідники, і я також не маю в цьому сумніву.
Не випадково, в списку класиків української літератури практично немає україномовних чужинців (окрім Фітільова). Мова ніби сама не допускала до свого літературного вівтаря чужинців, які б засмітили її своїм неукраїнським мисленням. А ми тепер «укріплюємо» її, дозволяючи тисячам «інтелектуалів» з інших племен і народів користуватись нею у журналістській, вчительській та іншій діяльності. Та ще й сміємося, коли хтось з них потворно викривлює слова і каже, до прикладу, «кровосісі». Не сміятися, а плакати треба!
Адже кожен чужинець, в якому не тече правдива українська кров, навіть нехотячи (винити за це неможна, окрім тих, хто робить навмисно) спотворює ритміку, лексику священної мови українців, перетворює її на ужиткового виродка.
В такій спотвореній мові не може і не хоче жити душа нашого народу. Мову перетворюють на безправну зґвалтовану рабиню чужого строю і чину думок.
Для захисту нашої священної мови треба:
1) Заборонити етнічним неукраїнцям (якщо лише вони не довели практично своє вміння мислити українським способом) вживати українську мову у розмовах і писати нею тексти, призначені для публічного прочитання;
2) Заборонити писати українською мовою еротичні твори, детективи, жіночі романи та іншу примітивно-розважальну літературу, взірці якої запозичені у занепадницьких культур, а також агресивну журналістику. І це потрібно зробити негайно. Українська мова не повинна нести в собі цього примітивістського навантаження;
3) Встановити адміністративну відповідальність за спотворення української лексики, за не освячені такими авторитетами як Ліна Костенко експерименти з мовою та за вживання під час українського мовлення матюків і принижуючих українську людину виразів.
Ми ніколи не захистимо нашої мови, якщо не будемо відноситись до неї, як афганський Талібан відноситься до священного слова Корану. Ми повинні усвідомити, що природна українська мова, на відміну від синтетичних мов, такої, для прикладу, як англійська, не була створена для спілкування на ринках або для журналістських компроматно-гумористичних вправ.
Наші пращури-трипільці крок за кроком, з молитвами до Неба, створювали українську мову як мову натхненних релігійних гімнів та високого, чистого мисленного і гордого спілкування українців-прааріїв. Треба повернути нашій мові цей гідний її статус. А для побутового спілкування і для чужинців можна створити скорочену ужиткову говірку, засмічену чужинськими словами. Нехай вона собі звучить-живе на базарах і в тому приладі, який українській народ влучно назвав «зомбоящиком». Краще за народ не назвеш. Скаже як зав’яже.
***
Каков был привет, такой последовал и ответ. Из Африки:
Гамба Зєзє
Пані Маріана Варців! Мене звуть Гамба, моя Батьківщина Південний Судан. Я вчився в Україні 6 років, українською мовою. Крім мови свого племені і української, я не знаю інших мов. Але на нашій мові не існує писемності і літератури.
Українска став нашим єдиним вікном у світ, засобом залучення до європейської культури. І тому мене, як і усіх афро-українців, глибоко образила Ваша стаття, де Ви пропонуєте заборонити нам розмовляти українською мовою, яка стала нашою другою рідною. А на якій мові ми повинні розмовляти? На якій мові нам читати еротичні романи? Як нам спілкуватися з нашими українськими дружинами? Ви боїтеся забруднення мови, появи якогось афро-українського суржику! Але Вам не знати, що єдиної африканської мови не існує. І єдиний наш спосіб спілкуватися між собою - це чистої літературної української мовою. Такої, яку вже майже і не почуєш в Українї.
Ви боїтеся зникнення мови, але невже Ви зробили більше мене для її збереження? Я, повернувшись на Батьківщину, разом зі своєю новою дружиною Олесею, навчив української мови шістьох сусідів з їх дружинами, включаючи самого чаклуна, та будуть з ним духи Великих Батьків. Разом з чаклуном, та будуть з ним духи Великих Батьків, ми переклали українською усі заклинання і вона став мовою відправлення племінного релігійного культу. Для моїх дітей (від усіх жінок) українська стане рідною і, сподіваюся, єдиною мовою. І наш сільський поліцейський, на відміну від ваших, не соромиться української мови і не називає її «телячої мовою». Тому що сам чаклун, та будуть з ним духи Великих Батьків, розмовляє цією мовою, на відміну від міністрів у вашому уряді.
Якщо десь і існує загроза мови, то тільки в Українї. Тому що для кожного українця завжди є альтернатива - російська мова. І якщо повернуться важкі часи, вони, українці, знову відлинуть усе українське, щоб «вписатися» в імперію і українська мова загине, як загинула білоруська. Для нас, афро-українців, альтернативи немає. Ми не знаємо російської мови, нас учили українською. Будьте спокійні, що б не трапилося у вас, ми в своєму селі мову збережемо. А, враховуючи нашу народжуваність, загроза зникнення мови зникне в найближчий час.
Ви побоюєтеся привнесення в українську мову чужих віянь, іншого способу мислення. Але англійську, іспанську і португальську мови це тільки збагатило. Невже Ви не бажаєте своїй культурі всемирности, а волієте варитися у власному котлі? Коли я закінчу свою першу книгу, еротичний роман: «Щоденники коханки володаря», яку пишу, зрозуміло, по-українськи, ви самі побачите, який у неї буде успіх. Наш чаклун Сесе Обінга 15, та будуть з ним духи Великих Батьків, вважає Вашу статтю расистської провокацією, покликаною посварити український народ з африканською культурної діаспорою, єдиною, що зберігає чисту незабруднену українську мову.
Зайве говорити, що за подібними діями стоїть Кремль і особисто Володимир Путін, заклятий ворог усього українського і південно-суданського. І Ви, пані, продаєте за 30 срібників нашу спільну велику культуру, нашу древню мову! Та просвітлять Ваш помутнілий розум духи Великих Батьків. Я буду камлаті і поститися за Ваш порятунок.
***
Отведите, отведите меня к нему, я хочу видеть этого человека. И эту женщину, я хочу, бажаю с ней познакомиться. Нет, я не против инакомыслия. Я за, слышите! Но нельзя же настолько иначе мыслить и ходить по улице без смирительной рубашки. Я клянусь вам, что своими глазами видел в Хевроне арабов, знающих украинский и не понимающих русского. Но мне не довелось встретить не знающих русского украинцев. И хоть убейте вы меня ап стену, отправьте в Южный Судан и скормите каннибалам, я не понимаю, как широкое изучение языка (которому угрожает опасность исчезновения) может этому языку помешать. А табуирование - спасти. Лично мне не мешает, что арабы, румыны и таиландцы учат иврит. Мне мешает, когда его не знают евреи.
© 2009 Технополис завтра
Перепечатка материалов приветствуется, при этом гиперссылка на статью или на главную страницу сайта "Технополис завтра" обязательна. Если же Ваши правила строже этих, пожалуйста, пользуйтесь при перепечатке Вашими же правилами.
