Чому у французькій мові не читаються деякі літери?

Щоб вільно обмінюватися думками та ідеями будь-якою мовою, потрібно добре знати її правила читання та вимови. Французька – не виняток. Прочитання слів нею у новачків може викликати багато запитань. Відомо, що французькі слова, як і англійські, вимовляються не так, як пишуться. Під час читання ми пропускаємо багато літер, і в результаті слово звучить зовсім інакше. На слух воно постає зовсім не таким, яким бачиться на папері або на екрані гаджета. Багато букв вимовляються інакше або зовсім не читаються.

Правила читання

У французькій мові можуть не читатися як окремі літери, так і групи символів. Ось основні положення, які необхідно пам'ятати, щоб правильно читати слова:

• ніколи не читаються букви x, t, d, z, e, s, якщо вони останні в слові;
• в жодному зі слів мови не вимовляється буква h;
• не читаються поєднання -es, -ent, якщо вони є закінченнями дієслів.

Поєднання -est у словах, що означають дію, має читатись як один звук «е».

Причини появи «зайвих» букв

Питання, чому у французьких словах не читаються деякі символи, сьогодні турбує не лише лінгвістів. Дуже добре відомо, що подібні правила характерні не лише для французької, а й для багатьох інших мов латинської групи.

Як відомо, мова, яку ми розглядаємо, має латинське коріння, а далекі предки сучасних французів мали звичай по-іншому вимовляти деякі латинські слова. Так, вони воліли пропускати деякі букви під час прочитання. Наприклад, із багатьох споконвічно латинських слів тоді зникли літери «t». Таким чином, слова писалися, як і раніше, латинською, але при цьому мали галльську вимову. Це і є головною причиною «зайвих» літер у багатьох словах сучасної французької мови. Деякі з них так само пишуться і англійською, але французькою мають зовсім іншу вимову.

Щодо особливостей читання французами слів є чимало легенд. Найширшу популярність здобуло повір'я про те, що стародавні писарі любили брати у малоосвіченого населення плату за кожну букву. Тому їм було вигідно додавати до слів зайві символи. Однак при цьому вони намагалися зберегти читабельність фраз і виразів, що виходило написати таким чином. Так, у слово з чотирьох букв вони додавали два-три додаткові символи, але не більше.

У той самий час мова безперервно вдосконалювалася, все більше набуваючи свого сучасного вигляду. Жителі Франції вже звикли до непотрібних літер, чого не скажеш про тих, для кого французька не є рідною. У зв'язку з цим багато прихильників інновацій бажали назавжди скасувати невимовні символи з мови та спростити читання. Однак їхнє прагнення не знайшли підтримки серед франкофонів як у Франції, так і за її межами. На їхню думку, внаслідок цього французька мова назавжди втратить свій колорит та самобутність. Адже саме завдяки незвичайним правилам та традиціям «мову кохання» досі відносять до елітних засобів комунікації, особливо затребуваних у культурних, аристократичних верствах суспільства. Досконало знати французьку з усіма своєрідними правилами і канонами сьогодні престижно та почесно.