Самое важное. Самое полезное. Самое интересное...
Loading...

АНДРЕЙ ВАДЖРА. Про свідомізм

8 октября 2011
<
Увеличить фото...  

Вряд ли есть такой житель Украины, который не знал бы Яна Таксюра и его сатирическую поэзию. Даже в наш век торжества торгашей и менял, который отвернулся от литературы, у человеческой души остаётся насущная потребность в точном, афористичном описании того, чем наполнена наша жизнь. Сатирическая поэзия Яна Таксюра – это острый и точный диагноз нашему времени, заставляющий смеяться над своей и чужой глупостью.

Родился Ян Таксюр в 1952 году. По образованию он преподаватель истории. Однако, судя по всему, родился он не для истории, а для поэзии. Причём его поэзия давно стала народной. Её стихи люди не просто слушают и читают, а разучивают и потом повторяют уже как народную мудрость.

Кроме этого, Ян - автор, сценарист, ведущий и участник многих телевизионных программ на Украине и в России. Он много писал для звезд российской эстрады, придумывал мультфильмы, в своё время стал сопредседателем «Клуба Голохвастова», а до этого руководил народным театром, публиковался в «Литгазете», журнале «Юность» и «Крокодиле».

Вместе с тем, у Яна Таксюра есть и неизвестные широкой публике сатирические тексты. В связи с этим, хотим представить читателям «Альтернативы» ранее нигде не публиковавшуюся поэтическую подборку, которую автор нам любезно предоставил для публикации. Почему на Украине эти стихи не прозвучали в теле- и радиоэфире читатель поймёт сам.
 

ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ГОРДІСТЬ

Радість сповнює по вінця!
Ми із кумом – українці!
Нам зробили спецрентген:
Український кожен ген!

Кажуть, будуть нагороди –
Дві медалі «За породу»,
І годинник вручить мер
«За зразковий екстер'єр».

***

СИМВОЛ ВЕРЫ

Нет веры,
Кроме Бандеры,
И Тягныбок –
Его пророк.

***

НОВА ПРИТЧА

В спекотний день серед дороги
З інфарктом хтось упав, простягши ноги.
Ішов москаль, та відвернувсь погордо,
Єврей пройшов, і теж
Убік звернув свою товстеньку морду.

І тільки добрий галичанин,
Культурою просякнутий львів’янин
(У нас в П’ємонті всі мов самаряни)
Спинивсь, схиливсь і три години
Пояснював, хто ворог України.

А потім – біографію Петлюри та Бандери,
Що Путін знов до нас привіз холєру.
Нещасний хворий смикався,
Хотів повзти додому,
Не встиг…

Одне втішає – помер «свідомим»

***

ЩОДЕННИК ВІДОМОГО

Вранці у Путіна Вови
У страшних муках померла корова.
Вдень у Діми Медведєва
Сталась глибока лічна трагедія.

Ввечері під Спаською вежею Кремля
Розверзлась земля,
І звідти вилізла гігантська тля.

День пройшов ОК.
Заснув щасливий.

Тягнибок.

***

ЛИСТ ПЕТРА ПЕТРЕНКА ДО БРАТА МИКОЛИ,

КОТРИЙ МЕШКАЄ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ

Добрий день, Миколо, брате,
Або «Ніколай»!
Кажуть, хочеш завітати
У наш рідний край.

Пишеш, сон тебе замучив:
Сад і луг в траві...
Ностальгія неминуча,
Як живеш в Москві.

Та прошу тебе як Петрик,
Твій браток, рідня,
Все сприймай політкоректно,
А не як свиня.

Як побачиш дім наш гарний,
Не лякайся, Коль,
Поруч пам’ятник, це Карл,
Був такий король.

Друг великий України,
Майже як Батий.
Квіти, діти – наша зміна,
Тут спокійно стій.

Дивуватися не варто
І здіймати хай,
Як ота почесна варта
Закричить: «зіг хайль!»

Так, рідненький мій Миколо!
В нас нові діла,
Ширше друзів стало коло
В нашого села.

Був такий Степан Кидало,
Злодій, отаман.
Його іменем назвали
В Києві майдан.

І хоч був Степан маніяком,
В історичний час
Два вагони хліба з маком
Він украв у вас.

У Північного Сусіда.
А це не печаль.
В нас такі в тюрму не підуть,
Ще й дадуть медаль.

Так живемо, друг Миколко...
А природа – рай.
Місяць, зорі, і хоч голки
Уночі збирай.

Пам’ятаю йшли з тобою,
Я ще був дитя.
Ти читаєш: «Буря мглою...
Снежные крутя…»

Як забуть мені те небо,
Коні, поруч брат!
А забути, Коля, треба,
Бо я – демократ.

Бо свідомість в скроні стука.
Так що не кажи,
Ніби ти з Москви. Ні звуку!
Боже, бережи!

Знаєш сам, що в світі горе
Не гуля одне.
Тут на днях збирали збори,
Слухали мене.

Ні, спочатку щось про плани,
Як скінчився звіт,
Виступали ветерани
Конотопських битв.

Потім я. Стою мов голий,
І ні «ме», ні «бе».
Ну, коротше, брат Миколо,
Зрадив я тебе.

Добре, що не чула мати,
Господи, прости!
Я сказав, що ти не брат мій,
Що підкидьок ти.

Колю, милий, я – сволота!
Гадом є і був.
Та стрічатись неохота,
Що ти в нас забув?

Хай мине оця зараза,
В інші їдь міста.
Просто вишлеш трохи газу,
І чекай листа.

***

КОШМАР

Мені приснився дивний сон,
Що їсть мацу УНА-УНСО…

***

СУМНА ЗУСТРІЧ

Зустрів якось
Прем’єр Азаров
Поета Мовчана.
І, мабуть, згаряча
Звернувся до Поета
Мовою державною,
Хоча
Мові ще не закінчив
Навчання…
Прошу вшанувати пам’ять
Поета Мовчана
Мовчанням.

***

ТУГА ПАТРІОТА

Ох, тяжко бачить, як злодюги
Грабують Неньку дні і ночі!
Грошей та їдла в них досхочу,
Будують дачі – першу, другу,

Дівок гребуть мов супермени.
Нестерпно бачить,
Що творять з тобою, Нене,
А головне – без мене!

Ян Таксюр, специально для alternatio.org

Ян Таксюр

 Комментарии: 0 шт.   Нравится: 2 | Не нравится: 0 

Комментарии

Социальные комментарии Cackle Все комментарии

Также в разделе «Юмор»

Расписание

Расписание транспорта. Краматорск, Харьков

Расписание

Музыка

Loading...

Справочник ВУЗов Украины